Уповноважений з питань запобігання та виявлення корупції - начальник юридичного відділу апарту Виноградівської районної державної адміністрації Кіш Олександр Михайлович. 

Місто Виноградів, площа Миру 3, кабінет 17 

тел. (03143) 2-31-88

моб.тел. 096 299 52 57

e-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Прийом дзвінків з повідомленнями про корупційні правопорушення здійснюється  з пн - пт (крім вихідних та святкових днів) з 08:00 по 16:00  за київським часом.

Особистий прийом громадян здійснюється кожної першої та третьої п'ятниці місяця з 09:00 по 12:00 годину у кабіеті №17. 

Розпорядження голови районної державної адміністрації "Про затвердження графіка особистого прийому громадян уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції у районній державній адміністрації"

Розпорядження голови районної державної адміністрації "Про уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції у районній державній адміністрації"

 ШАНОВНІ КРАЯНИ!

У разі наявності у Вас обґрунтованої та достовірної інформації про вчинення працівниками райдержадміністрації або її структурних підрозділів корупційних правопорушень, пропонуємо Вам стати викривачем, та невідкладно повідомляти про такі факти Уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції в районній державній адміністрації за телефонами гарячої лінії «Повідом про корупцію»: (03143) 2 43 59,
+380 96 299 52 57,
+380 93 883 19 27, щоденно (крім вихідних та святкових днів) з 08:00 по 16:00 год;
або шляхом надсилання відповідних заяв на адресу районної державної адміністрації, або на електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

Згідно ч. 1 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції», викривач - особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою.

ГАРАНТІЇ ДЕРЖАВНОГО ЗАХИСТУ ВИКРИВАЧІВ

Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачі), перебувають під захистом держави, право на захист у особи виникає у зв'язку з повідомленням нею про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою.

ГАРАНТІЇ ЗАХИСТУ ЩОДО АНОНІМНОСТІ ТА НЕРОЗГОЛОШЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ВИКРИВАЧІВ

Передбачена Законом України «Про запобігання корупції» можливість повідомляти інформацію анонімно (частина п'ята статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»).
Інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою, крім випадків, встановлених законом (абзац другий частини третьої статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»).

ГАРАНТІЇ ЗАХИСТУ ЗА НАЯВНОСТІ ЗАГРОЗИ ЖИТТЮ, ЖИТЛУ, ЗДОРОВ'Ю ТА МАЙНУ

Якщо у зв'язку із здійсненим повідомлення про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» існує загроза життю, житлу, здоров'ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (частина друга статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»).

ГАРАНТІЇ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ

До особи, яка здійснила повідомлення про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» або члена її сім'ї, у звʼязку зі здійсненням такого повідомлення не можуть бути застосовані наступні заходи:

звільнення або примушення до звільнення;
притягнення до дисциплінарної відповідальності;
інші негативні заходи (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати) (абзац перший частини третьої статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»). Водночас, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. (частина перша статті 235 Кодексу законів про працю України).
У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв'язку із здійсненим ним або членом його сім'ї повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку (частина четверта статті 235 Кодексу законів про працю України).

ГАРАНТІЇ ЗАХИСТУ У АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ

Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучене як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою (частина третя статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України).

ГАРАНТІЇ ЗАХИСТУ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою (частина друга статті 53 Цивільного процесуального кодексу України).

У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов'язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача (частина третя статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

В даному інформаційному листку наведено перелік державних установ, до яких Ви можете звернутись з пропозиціями до заходів щодо підвищення ефективності протидії корупції, посилення відомчого контролю за дотриманням принципів прозорості та відкритості діяльності органів державної влади, повідомити про протиправні, корупційні дії (бездіяльність) та рішення службових осіб, в залежності від наданих законодавством органам влади повноважень.

Примітка: лист в електронній формі не є офіційним зверненням, він не підпадає під дію норм Закону України "Про звернення громадян", зокрема щодо відповідної реєстрації та надання відповіді протягом 30 діб. Інформація, яку Ви надішлете в електронному вигляді, може бути взята до відома представниками влади.

ПАМ'ЯТКА ДЕКЛАРАНТУ!

Шановні декларанти! 1 січні 2018 року розпочався черговий етап подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Просимо Вас відповідально поставитись до змісту інформації, яку ви зазначаєте у декларації.

Зверніть увагу, що більшість інформації, необхідної Вам для заповнення декларації, міститься у відкритих державних реєстрах:

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно https://kap.minjust.gov.ua/services...

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Тут ви можете знайти інформацію для заповнення розділів 8 «Корпоративні права» та 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї».
https://kap.minjust.gov.ua/services...

Єдиний державний реєстр МВС. Він містить інформацію про транспортні засоби, які перебувають у особи на праві власності чи користування.
https://igov.org.ua/service/1397/general

Реєстр застрахованих осіб Пенсійного фонду України. Такий реєстр містить інформацію про отримані протягом року доходи.
http://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/InfoInsurer

Крім того, відомості про доходи можна отримати, сформувавши запит в особистому кабінеті на сайті Державної фіскальної служби за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/login.jspx

Власникам повітряних суден, а також морського та річкового транспорту радимо перевірити інформацію у Реєстрі цивільних повітряних суден України http://avia.gov.ua/reyestr-tsivilnih-povitryanih-suden-ukr.../
Судновій книзі України, Державному судновому реєстрі https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/login.jspx

Інформацію щодо зареєстрованих патентів на винаходи, корисні моделі, промислові знаки та іншу, що необхідна для заповнення розділу 6 «Нематеріальні активи» можна знайти за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List...

З правилами користування зазначеними реєстрами можна ознайомитись на сайтах відповідних органів держаної влади.

Слід також мати на увазі, що інформація, яка міститься у таких реєстрах може бути не завжди повною та періодично оновлюється.

Також звертаємо увагу на типові помилки, які допускаються суб'єктами декларування при заповненні декларації та надаємо свої рекомендації:

• у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації слід зазначати право користування або власності стосовно об'єктів, інформація про які відображена у розділі 2.1 декларації (крім абонентської скриньки для листування);

• в декларації необхідно зазначати всіх співвласників об'єктів нерухомості, що знаходяться у Вас або членів Вашої сім'ї на праві власності, а також всіх власників об'єктів, які перебувають у Вас чи членів Вашої сім'ї на праві оренди або іншому праві користування;

• слід уважніше ставитись до заповнення полів щодо вартості майна. Під час повної перевірки декларації Національне агентство, зокрема, звіряє відомості, відображені у декларації з інформацією у правовстановлюючих документах та державних реєстрах. Якщо у полі щодо вартості об'єкта зазначено «Не відомо», а Національне агентство встановить його вартість, зокрема на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня звітного року, це може бути підставою для відкриття кримінального провадження правоохоронними органами на підставі відомостей, отриманих за результатами повної перевірки декларації;

• зверніть увагу, відповідно до Цивільного кодексу України надання Вами довіреності третій особі на розпорядження транспортним засобом не означає продаж такого транспортного засобу цій особі, а лише надає їй право розпорядитись транспортним засобом від Вашого імені. Тобто Ви і надалі залишаєтесь власником транспортного засобу, що, зокрема, відображено у Єдиному державному реєстрі МВС, до відчуження Вами або довіреною особою такого транспортного засобу та оформлення такого відчуження відповідно до чинного законодавства. Отже, такий транспортний засіб має бути відобрежний у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» деклрації;

• уважно перевіряйте Єдиний державний реєстр
юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на наявність інформації щодо учасників та/або директора юридичної особи. Трапляються часті випадки, коли особа фактично вийшла зі складу засновників (припинила займати посаду директора) однак записи стосовно таких змін не внесено у відповідний Реєстр;

• пам'ятайте, що юридичні особи зазначаються у розділі 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї» декларації навіть якщо вони були згадані в попередніх розділах декларації як такі, чиї акції або інші корпоративні права належать суб'єкту декларування або членам його сім'ї. Зверніть увагу, що у цьому розділі має, зокрема, міститись інформація про товариства, у яких суб'єкт декларування або член його сім'ї прямо або опосередковано володіє 25 і більше відсотками статутного капіталу. Детально ознайомтесь з визначенням поняття «кінцевий бенефіціарний власник», яке міститься у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1702-18

• у полі «Джерело доходу» розділу 11 «Доходи у тому числі подарунки» декларації зазначається інформація від кого саме суб'єкт декларування або член його сім отримав дохід. Винятком є дохід від зайняття підприємницькою або незалежною професійною діяльністю члена сім'ї, коли сам член сім'ї може бути вказаний джерелом свого доходу від такої діяльності. Це може стосуватися також суб'єкта декларування, якщо він здійснював таку діяльність у звітному періоді до початку виконання функцій держави або місцевого самоврядування або після припинення здійснення таких функцій;

• зверніть увагу, якщо у звітному періоді отримано у спадщину/відповідно до договору дарування, наприклад, об'єкт нерухомості або транспортний засіб, інформація про таку спадщину або подарунок окрім розділів 3 «Об'єкти нерухомості» та 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» має бути відображена також у розділах 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та 14 «Видатки та правочини»;

• якщо дохід або подарунок був отриманий в іноземній валюті, то його розмір слід перерахувати в грошову одиницю України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання такого доходу (подарунку);

• при заповненні розділу 12 «Грошові активи» декларації, зверніть увагу, якщо кошти розміщенні в одному банку, але на різних рахунках, необхідно вносити таку інформацію до розділу окремими полями. Так само окремими полями вносяться відомості щодо коштів, розмішених на рахунку та в сейфі банку, навіть якщо мова йде про один і той самий банк.

Обов'язково перевірте інформацію, що відображена у Вашій декларації, після її подання та розміщення в Реєстрі. Пам'ятайте, що Закон «Про запобігання корупції» передбачає 7 днів для подання виправленої декларації.

Нагадуємо, кампанія з декларування триватиме до 1 квітня 2018 року. Вчасно подана декларація – це Ваш авторитет і Ваш спокій.

Про визначення наявності чи відсутності конфлікту інтересів

Для формування чіткого розуміння змісту інституту запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, насамперед, необхідно з'ясувати сутність ключового терміну — конфлікт інтересів. Слід звернути увагу, що на відміну від попереднього Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», в якому надавалось загальне визначення конфлікту інтересів, чинний Закон виділив два його види: - реальний та потенційний конфлікт інтересів.

На сьогодні визначень цього поняття сформульовано достатньо багато, тим не менше одним із найбільш чітких видається формулювання, запропоноване у Посібнику ОЕСР2 з питань врегулювання конфліктів інтересів на державній службі, згідно якого КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ — це конфлікт між публічно-правовими обов'язками і приватними інтересами державної посадової особи, за якого її приватні інтереси котрі, випливають з її положення як приватної особи, здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією державною посадовою особою її офіційних обов'язків або функцій.

При цьому РЕАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

ПОТЕНЦІЙНИЙ КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ - тобто наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

З метою забезпечення вчасного запобігання та ефективного врегулювання конфлікту інтересів кожному службовцю рекомендується періодично складати самостійний тест, який допоможе здійснити експрес - аналіз його наявності.

В обов'язковому ж порядку такий тест рекомендується складати, зокрема, у випадках:
- отримання нового службового завдання;
- зміни кола повноважень;
- виникнення нових обставин, які можуть вплинути на об'єктивність чи неупередженість службової особи.

* Загальні настанови до тестів:
1. Для отримання об'єктивного результату самотестування особа, яка його проводить, повинна максимально відверто надавати відповіді, уникаючи ігнорування (самоомани) наявності приватних інтересів.
2. Для зручності при першому самотестуванні рекомендується створити окремий електронний файл (форму), що дозволить скоротити час при наступних його проведеннях.

ТЕСТ № 1 на наявність реального конфлікту інтересів

Питання 1: Якими службовими, представницькими повноваженнями наділена службова особа?
● Відповідь 1: У відповіді службова особа вказує перелік своїх повноважень. (Для з'ясування див.: посадову інструкцію, трудовий договір, закон тощо).
Питання 2: Які саме службові, представницькі повноваження будуть реалізовуватись при виконанні конкретного доручення, надання відповіді на запит, здійснення контрольного заходу тощо?
● Відповідь 2: У відповіді службова особа обирає конкретні повноваження із переліку у відповіді на питання 1, які будуть реалізовуватись при виконанні доручення.
Питання 3: Чи наявні приватні інтереси та чи впливають вони на об'єктивність прийняття рішення чи вчинення діяння?
● Відповідь 3: У відповіді службова особа вказує:
- приватні інтереси, що існують на цей час (визначає їх характер, встановлює які саме відносини їх зумовлюють);
- аргументи щодо очевидності впливу приватного інтересу (можливість отримати вигоду матеріального, нематеріального характеру);
- наслідки, до яких може призводити вплив приватних інтересів.

Висновок: У випадку очевидності впливу, службова особа має реальний конфлікт інтересів.

Коментар. У контексті цього тесту важливо розуміти, що вплив приватного інтересу може означати два типи наслідків і обидва свідчитимуть про його наявність:

1. Приватний інтерес не призводить до прийняття службовою особою незаконного рішення чи вчинення неправомірного діяння, проте його ухвалення в умовах реального конфлікту інтересів, підриває суспільну довіру до нього та органу, в якому він працює, та створює умови для повторного виникнення потенційного конфлікту інтересів, який може перетворитися в реальний конфлікт інтересів (наприклад: службова особа тимчасово виконує обов'язки керівника і підписує наказ про преміювання працівників серед яких є і близька їй особа, проте здійснює це неупереджено, виходячи із конкретних результатів виконаної роботи). 2. Приватний інтерес призводить до прийняття незаконного рішення чи вчинення неправомірного діяння (наприклад: службова особа, відповідальна за проведення тендерних процедур, приймає або сприяє прийняттю необ'єктивного чи упередженого рішення про перемогу в них близької їй особі).

ТЕСТ № 2 на наявність потенційного конфлікту інтересів

Питання 1: Якими службовими, представницькими повноваженнями наділена службова особа?
● Відповідь 1: У відповіді службова особа вказує перелік своїх повноважень. (Для з'ясування див.: посадову інструкцію, трудовий договір, закон тощо). o
Питання 2: Які конкретно службові, представницькі повноваження будуть реалізовуватись при виконанні конкретного доручення, надання відповіді на запит, здійснення контрольного заходу тощо?
● Відповідь 2: У відповіді службова особа обирає із переліку у відповіді на питання 1 конкретні повноваження, які будуть реалізовуватись при виконанні доручення.
Питання 3: Чи наявні приватні інтереси та при настанні яких обставин вони впливатимуть на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішення чи вчинення діяння у майбутньому?
● Відповідь 3: У відповіді службова особа вказує:
- приватні інтереси, що існують на цей час (визначає їх характер, встановлює, які саме відносини їх зумовлюють);
- при настанні яких саме обставин (настання обставин має бути обґрунтовано ймовірним) конфлікт може перетворитись на реальний;
- аргументи щодо очевидності впливу приватного інтересу (можливість отримати вигоду матеріального, нематеріального характеру);
- наслідки, до яких може призвести вплив приватних інтересів.

Висновок: У випадку встановлення обґрунтованої ймовірності настання обставин та очевидності впливу після їх настання, службова особа має потенційний конфлікт інтересів.

Коментар. Ключовим моментом в цьому тесті є те, що службова особа має приватний інтерес, який на цей час неактуальний, тобто не впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішення чи вчинення діяння службовою особою. Однак, якщо фактичні обставини зміняться, то приватний інтерес буде мати реальний вплив та настане один із наслідків, описаних в коментарі до тесту № 1 (наприклад, службова особа та її близька особа працюють в одному державному органі, не маючи контактів по службі, однак оскільки службова особа наділена повноваженнями щодо проведення аудиту стосовно будь-кого із працівників цього органу, їй може бути доручено провести аудит роботи і її близької особи. Таким чином очевидним є висновок про те, що службова особа має потенційний конфлікт інтересів).

Перелік корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією, за які законом встановлено кримінальну/адміністративну відповідальність, визначення підслідності кримінальних правопорушень

Перелік корупційних правопорушень, за вчинення яких передбачено кримінальну відповідальність

Відповідно до примітки до статті 45 Кримінального кодексу України корупційними злочинами, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, згідно з цим Кодексом вважаються злочини, передбачені:
- статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем);
- статтею 262 (викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем);
- статтею 308 (викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);
- статтею 312 (викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);
- статтею 313 (викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням);
- статтею 320 (порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів); статтею 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження);
- статтею 410 (викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем).

2 Згідно з приміткою до статті 45 Кримінального кодексу України також корупційними злочинами, відповідно до цього Кодексу, вважаються злочини, передбачені:
- статтею 210 (нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням); статтею 354 (підкуп працівника підприємства, установи чи організації); статтею 364 (зловживання владою або службовим становищем);
- статтею 3641 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми);
- статтею 3652 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги);
- статтею 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою);
- статтею 3682 (незаконне збагачення); статтею 3683 (підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми);
- статтею 3684 (підкуп особи, яка надає публічні послуги);
- статтею 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі);
- статтею 3692 (зловживання впливом).

Згідно з статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України встановлена така підслідність щодо досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень:

- Національна поліція України – щодо злочинів, передбачених статтями 262, 308, 312, 313, 320, 357, 3641 , 3652 , 3683 , 3684 Кримінального кодексу України.
- Національне антикорупційне бюро України – щодо злочинів, передбачених статтями 191, 210, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 368, 3682 , 369, 3692 , 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) злочин вчинено: Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони 3 України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України; державним службовцем, посада якого належить до категорії "А"; депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; суддею, суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру"; особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище; військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 3692 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Перелік правопорушень, пов'язаних з корупцією за вчинення яких передбачено адміністративну відповідальність

Відповідно до глави 13-А "Адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією" Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність передбачена за: 1
-порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 1724 );
- порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 1725 );
- порушення вимог фінансового контролю (стаття 1726 );
- порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 1727 );
- незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень (стаття 1728 );
- невжиття заходів щодо протидії корупції (стаття 1729 ).
Згідно зі статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені статтями 1724 – 1729 , мають право складати уповноважені на те посадові особи Національної поліції України та Національного агентства з питань запобігання корупції.

Перелік правопорушень, пов'язаних з корупцією, за вчинення яких може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності (не є виключним)

1. Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (стаття 22 Закону).
2. Обмеження щодо одержання подарунка (стаття 23 Закону).
3. Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 25 Закону).
4. Обмеження після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування (стаття 26 Закону).
5. Обмеження спільної роботи близьких осіб (стаття 27 Закону).
6. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 28 Закону).

Перелік встановлених Законом України "Про запобігання корупції" вимог, заборон та обмежень встановлених для органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, а також до їх посадових та службових осіб

1. Вимоги щодо прийняття антикорупційної програми (стаття 19).
2. Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (стаття 22).
3. Обмеження щодо одержання подарунків (статті 23, 24).
4. Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 25).
5. Обмеження після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування (стаття 26).
6. Обмеження спільної роботи близьких осіб (стаття 27).
7. Вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (статті 28-36).
8. Вимоги до поведінки осіб, додержання вимог закону та етичних норм поведінки (статті 37, 38).
9. Вимоги щодо пріоритету інтересів (стаття 39).
10. Вимоги щодо політичної нейтральності (стаття 40).
11. Вимоги щодо неупередженості (стаття 41).
12. Вимоги щодо компетентності і ефективності (стаття 42).
13. Вимоги щодо нерозголошення інформації (стаття 43).
14. Вимоги щодо утримання від виконання незаконних рішень чи доручень (стаття 44).
15. Вимоги щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (стаття 45).
16. Вимоги щодо додаткових заходів здійснення фінансового контролю (стаття 52).
17. Заборона на одержання пільг, послуг і майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування (стаття 54).
18. Вимоги щодо проведення спеціальної перевірки (стаття 56).
19. Вимоги щодо прозорості та доступу до інформації (стаття 60).
20. Вимоги щодо запобігання корупції у діяльності юридичної особи (стаття 61). 21. Вимоги щодо обов'язкового затвердження антикорупційної програми юридичної особи (стаття 62).